Нормативно-правова база

Унормовано тривалість навчальних занять онлайн протягом дня у синхронному режимі

Зміни до розділу V Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти внесено

 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2022 № 1371.

Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти доповнено вимогами щодо організації дистанційної форми навчання в умовах воєнного стану.

Унормовано безперервну тривалість навчальних онлайн-занять протягом дня у синхронному форматі:

Кількість навчальних занять на день	Тривалість навчальних онлайн-занять
	1-2 класи	3-4 класи	5-6 класи	7-9 класи	10-11 класи
2	30 хв.	45 хв.	45 хв.	45 хв.	–
3	20 хв.	30 хв.	35 хв.	40 хв.	45 хв.
4	­-	20 хв.	25 хв.	30 хв.	35 хв.
5	–	–	–	25 хв.	30 хв.
6	–	–	–	–	25 хв.

При цьому слід враховувати вимоги до організації роботи з технічними засобами навчання (ТЗН). Безперервна тривалість навчальної діяльності з ТЗН протягом навчального заняття для учнів:

• 1-х класів становить не більше 10 хв.;
• 2-4-х класів — не більше 15 хв.;
• 5-7 класів — не більше 20 хв.;
• 8-9 класів — 20-25 хв.;
• Після занять із застосуванням ТЗН проводяться вправи з рухової активності та вправи гімнастики для очей.

Типова освітня програма для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2022/2023 навчальному році

 21.08.2022

 45 347

Додаток 2
до листа Міністерства освіти і наук України
від 19.08.2022 р. №1/9530-22

Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2022/2023 навчальному році

У 2022/2023 навчальному році освітній процес у 1–4-х класах спрямовано на реалізацію Державного стандарту початкової освіти з урахуванням досягнень та викликів за результатами впровадження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа». Пріоритетності набуває організаційне забезпечення таких напрямів освітньої діяльності:

• організація освітнього процесу в умовах очної/дистанційної / змішаної форм навчання;
• підвищення результатів навчання учнів 1-4 класів засобами компетентнісно орієнтованого навчання на засадах індивідуального й диференційованого підходів;
• посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;
• посилення заходів безпеки життєдіяльності, зокрема просвіта щодо цивільного захисту;
• психологічний супровід освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.

Відповідно до пункту 1 статті 54 Закону України «Про освіту» щодо прав і обов’язків педагогічних працівників в організації освітнього процесу педагогічні працівники, які здійснюють освітню діяльність у початковій школі, реалізують право на академічну свободу, у тому числі свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну діяльність, право на вільний вибір форм, методів і засобів навчання, освітніх методик і технологій, насамперед методик компетентнісного навчання відповідно до освітньої програми закладу освіти. Крім того, педагогічні працівники, які працюють у початковій школі, мають право на педагогічну ініціативу під час розроблення закладом освіти освітньої програми.

Освітня програма закладу освіти може бути розроблена на основі:

• типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко,
• типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна;
• типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко;
• типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна;
• освітньої програми початкової освіти за вальдорфською педагогікою (автори Косенко Д. Ю., Мезенцева О. І.), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01- 23/1044;
• освітньої програми «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А. Д .), лист ДСЯО від 22.09.2020 № 01/01-23/1115;
• освітньої програми за педагогічною технологією «Росток» (науковий керівник Пушкарьова Т. О.), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01-23/1045;
• освітньої програми «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І. В.), лист ДСЯО від 06.08.2020 № 01/01-23/929;
• освітньої програми за системою розвивального навчання Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова та ін.. (автори Старагіна І. П., Захарова Г. М. та ін..), лист ДСЯО від 11.09.2020 № 01/01-23/1043;
• освітньої програми І циклу (1-2 класи) та ІІ циклу (3-4 класи) закладів загальної середньої освіти, які працюють за системою розвивального навчання (Центр психології і методики розвивального навчання), лист ДСЯО від 28.08.2021 № 01/01-23/1283.

Звертаємо увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2022 р. № 521 оновлено типові освітні програми для 1 – 2 та 3 – 4 класів. Оновлені типові освітні програми затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08. 2022 р. № 743.

Принагідно інформуємо, що частину навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) у початковій школі можна використовувати на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Реалізацію типових освітніх програм для 1-2, 3-4 класів закладів загальної середньої освіти забезпечують підручники з грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Їх електронні версії (у pdf-форматі) у вільному доступі розміщені в електронній бібліотеці на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Електронні версії чинних підручників можна використовувати онлайн, або за потреби зберегти на власному носії.

Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

Педагогічні працівники, які планують освітній процес за освітніми програмами, що не є типовими, використовують навчально-методичне забезпечення, що реалізує ці програми. Водночас підкреслюємо, що в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має грифи Міністерства освіти і науки України («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі») або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» (наданий у 2018 – 2020 роках). Перелік грифованої навчальної літератури доступний на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України та на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Добираючи змістове забезпечення вивчення предметів, рекомендуємо передбачити можливості використання цифрових засобів навчання. Слід виважено обирати електронні освітні ресурси, ураховуючи їх дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з урахуванням технічних можливостей учителів та учнів.

Привертаємо увагу: за умов використання дистанційної/змішаної форм навчання посилюється значущість навчання щодо безпеки в інтернеті. Рекомендуємо знайомити учнів з порядком реагування на інциденти, що створюють ситуації небезпеки під час роботи онлайн. Доцільно обговорити з батьками можливості використання контент-фільтрів (систем батьківського контролю), щоб пошук/перегляд інформації в інтернеті був безпечним, її зміст відповідним віковим можливостям його сприйняття та опрацювання.

Також радимо формувати в учнів мережевий етикет, спонукати дотримуватись правил спілкування та взаємодії в інтернеті, нести відповідальність за власні дії в мережевому просторі.

Акцентуємо увагу на важливості повторення і дотримання правил безпечної роботи з комп’ютером, необхідності виконання спеціальних вправ для зняття втоми очей, напруги тіла під час сидіння тощо. Нагадуємо, що з особливостями організації дистанційного й змішаного навчання можна ознайомитися в листі Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 № 1/9- 609, навчально-методичних посібниках зазначеної тематики, що схвалені для використання в освітньому процесі.

Змістове наповнення освітнього процесу відображається в календарно- тематичному плані з урахуванням усіх очікуваних результатів навчання, визначених освітньою програмою закладу загальної середньої освіти. Під час розроблення календарно-тематичного плану вчитель/учителька самостійно визначає послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність змісту в обраному підручнику та можливості учнів класу. Учитель/учителька самостійно визначає кількість годин на вивчення програмових тем. У межах навчальних годин відповідно до освітньої програми пропонується виділити час на проведення навчально- пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.

Також привертаємо увагу, що для побудови освітнього процесу з урахуванням навчальних можливостей і потреб учнів класу доцільно зберігати гнучкість календарно-тематичного плану протягом року й, за потреби, змінювати терміни опрацювання програмових тем відповідно до результатів засвоєння учнями навчального матеріалу. Водночас під час коригування календарно-тематичного плану необхідно передбачити можливість опанування програмовим матеріалом на кінець кожного циклу навчання відповідно до очікуваних результатів освітніх програм закладу освіти. Задля цього можна використовувати резервний час програм, що передбачено Державним стандартом початкової освіти (пункт 26). Загалом, резервний час програм учитель/учителька може використовувати на власний розсуд, зокрема для удосконалення навчального досвіду учнів, дослідження навколишнього середовища, у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько- пізнавальних проєктів та екскурсій, у тому числі з ініціативи дітей, подолання виявлених у процесі формувального оцінювання утруднень у навчальній діяльності школярів тощо.

Організаційне забезпечення виконання календарно-тематичного плану учитель здійснює під час поурочного планування. Плани уроків/занять є робочими матеріалами вчителя. Їх форму (текст, таблиця, схема тощо), структуру (відповідно до обраної учителем класифікації типів уроків), спосіб фіксації (на папері, на цифровому пристрої) учитель обирає на власний розсуд. Документ для вчителя має бути дієвим керівництвом до організації взаємодії учасників освітнього процесу задля досягнення очікуваних результатів навчання. У плані уроку/заняття визначається тема й мета уроку; послідовність навчальних завдань та організаційні форми їх опрацювання; навчальні завдання для індивідуальної/групової/фронтальної роботи учнів тощо. Учителям, які лише розпочали професійну діяльність, доцільно планувати тривалість роботи над завданнями, щоб забезпечити раціональність використання навчального часу на уроці/занятті.

Зазначимо, що мета уроку/заняття має розкривати очікувані результати навчання, які планується досягнути упродовж цього уроку/заняття. Характерними ознаками запланованого комплексу навчальних завдань мають бути: відповідність навчальних завдань можливостям учня виконати його; дидактична доцільність і дозованість навчальних завдань; взаємопов’язаність і поступове нарощування складності навчальних завдань тощо.

Календарно-тематичне і поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних, поурочних планів, інших необхідних у професійній діяльності робочих матеріалів є індивідуальною справою вчителя. Установлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти, у межах населеного пункту, району, області є неприпустимим.

Акцентуємо увагу, що під час планування організаційних форм роботи на уроці/занятті важливо враховувати, що в умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється значущість роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації тієї, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального завдання тощо. Однією із форм самоосвітньої діяльності учнів може бути самопідготовка у позаурочний час. Її зміст, характер, форми роботи вчитель скеровує через пропозицію дидактично доцільних навчальних завдань на вибір учнів. Здебільшого такі завдання спрямовані на розвиток пізнавального  інтересу,  творчих  умінь.  Також  їх  метою  може  бути самовдосконалення учнів з урахуванням результатів формувального оцінювання. Завдання для самопідготовки мають забезпечувати диференціацію освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей здобувачів освіти, їх пізнавальних інтересів та готовності самостійно виконувати те чи інше завдання.

Під час вибору завдання для самопідготовки, при визначенні його обсягу, необхідно враховувати часові затрати дитини на виконання, сумарний час виконання завдань для самопідготовки із різних предметів у співвіднесенні з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020 № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції  України  10.11.2020  р.  за  №  1111/35394),  якими  визначено,  що «тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше ніж 1 година у 3 – 5 класах. Учням 1 – 2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час» (пункт 6 розділу V). Водночас, за потреби, з урахуванням індивідуальних навчальних можливостей і потреб учням 2-х класів пропонуємо задавати індивідуальні завдання за вибором. При цьому, завдання мають бути дозованими, аргументовано значущими для дитини, з чіткою знайомою інструкцією, що передбачає відтворення/застосування відомих способів дій. Сумарні витрати часу на виконання завдань для самопідготовки учнями 2 класів не повинні перевищувати 45 хв на добу.

Поряд з дидактичною доцільністю завдання для самопідготовки мають бути цікавими і посильними для учнів, формувати в них впевненість і відповідальність за власні дії, розвивати творчість та ініціативність. З метою підготовки матеріалів для навчальних проєктів, варіантами завдань для самопідготовки може бути ознайомлення з довідковими матеріалами в бібліотеці, спостереження і замальовки/фотографування результатів, інтерв’ювання батьків/друзів тощо.

Пропонуємо уточнювати дітям термін виконання завдання для самопідготовки (до наступного уроку; через тиждень/два тижні), який для кожного може бути гнучким. Ураховуючи вікові особливості учнів, максимальним терміном виконання завдання для самопідготовки може бути два тижні. Як правило, такий термін надається для підготовки до позакласного читання, представлення групового навчального проєкту тощо. Завдання для самопідготовки можуть передбачати роботу з електронними освітніми ресурсами, що є в арсеналі закладу освіти, учителя, учнів. Такі завдання мають відповідати програмовій темі, що опрацьовується. Також має бути відпрацьована техніка роботи з подібними навчальними матеріалами в умовах класного навчання.

Однією із форм створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі, актуалізації в учнів мотивації до навчальної діяльності є ранкові зустрічі. У 2022/2023 навчальному році доцільно розширити їх змістове наповнення. Пропонуємо під час ранкових зустрічей знайомити учнів з правилами дій в період надзвичайних ситуацій, у тому числі в період воєнного часу. Актуальними в цей час є теми особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків, вивчення правил пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту. Для опрацювання зазначених тем можна організовувати ситуаційно- рольові ігри, виконання практичних вправ (тренінги) на засвоєння алгоритмів дій під час небезпеки, у тому числі дій за сигналами оповіщення цивільного захисту.

На ранкову зустріч бажано відводити перші 10 – 15 хвилин навчального дня, що радимо врахувати під час розроблення розкладу дзвінків для 1–4 класів. Решту часу навчального дня необхідно розподілити між уроками та перервами відповідно до кількості годин навчального плану, що є академічними годинами, та тривалості уроків, визначеної у Законі України «Про загальну середню освіту». Для кожного класу розклад дзвінків може бути гнучким і, за потреби, коригується вчителем з урахуванням особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної діяльності.

Тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу. Вибір має зумовлюватися дидактичною доцільністю, матеріально-технічною базою закладу, підготовкою вчителя та враховувати індивідуальні особливості учнів. Задля реалізації інтегративного підходу у змістовому забезпеченні освітнього процесу заклад загальної середньої освіти може по-різному комбінувати навчальний час в межах загальної кількості навчальних годин, визначених освітньою програмою.

З метою розширення можливостей закладу освіти щодо забезпечення якості початкової освіти через створення інноваційного освітнього простору учня початкової школи, впровадження науково обґрунтованих організаційних форм навчання рекомендуємо скористатися пропозиціями науковців Інституту педагогіки НАПН України та ознайомитися з особливостями організації навчальної взаємодії учнів з об’єктами шкільного освітнього середовища; дидактичними моделями організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2020 № 1096. Запропоновані рекомендації стосуються структурування Класного журналу (розподілу сторінок між предметами вивчення та інтегрованими курсами), фіксації змісту та форм фактично проведених уроків. Фіксацію результатів оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюють відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813, та роз’яснень до них, викладених у цьому документі в окремому розділі.

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки України 02.09.2020 № 1096

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи

Класний журнал (далі - журнал) учнів початкових класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, ведеться в закладах освіти незалежно від форм власності для:

систематизації інформації про учнів класу;

контролю реалізації освітньої програми, фіксації домашнього завдання (у разі його надання) та результатів підсумкового (семестрового, річного) оцінювання учнів другого циклу початкової освіти;

обліку відвідування учнями навчальних занять, заміщення тимчасово відсутніх у зв'язку з хворобою вчителів, проведення консультацій, додаткових психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг) тощо.

Журнал може заповнюватися в електронній або паперовій формі.

Заклади освіти можуть створювати документи лише в електронній формі за умови наявності відповідного технічного забезпечення, що відповідає вимогам законодавства. Журнал в електронній формі є інформаційно-телекомунікаційною системою, інформація в якій має бути захищена від несанкціонованого знищення або змінення (модифікації). Обробка персональних даних при веденні журналу здійснюється із забезпеченням захисту персональних даних відповідно до законодавства.

Журнал заповнюють класний керівник та вчителі, які викладають окремі предмети. На них покладена особиста відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.

Записи в журналі ведуться державною мовою. Допускаються окремі записи у темах навчальних занять, домашнього завдання мовою навчального предмета (іноземною, мовою корінного народу чи національної меншини).

Назви навчальних предметів у журналі мають відповідати їх назвам у робочому навчальному плані. Запис навчального предмета "Іноземна мова" уточнюється назвою мови, яка вивчається.

Якщо для вивчення окремих предметів клас ділиться на групи, то для кожної з них у журналі відводяться окремі сторінки і після назви навчального предмета у дужках записують номер групи (I група; II група). Для кожної групи відводяться окремі сторінки для запису уроків.

Освітня галузь "Мовно-літературна" за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, реалізується у навчальних предметах "Українська мова", "Літературне читання" та "Іноземна мова". На українську мову та літературне читання відведено 7 навчальних годин, по 3,5 навчальних години на тиждень на кожний навчальний предмет. На іноземну мову у першому класі відведено 2 навчальних години на тиждень, у 2 - 4 класах - 3 начальних години на тиждень. Отже, у журналі відводяться окремі сторінки для кожного з вищенаведених навчальних предметів.

Освітня галузь "Математична" за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, реалізується шляхом вивчення окремого навчального предмета "Математика": у 1 - 2 класах - 4 години, у 3 - 4 класах - 5 годин на тиждень.

Зміст освітніх галузей "Природнича", "Соціальна і здоров'язбережувальна", "Громадянська та історична" реалізується в обох програмах в інтегрованому курсі "Я досліджую світ".

Технологічна освітня галузь  за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, - в інтегрованому курсі "Дизайн і технології".

Загальна кількість навчальних годин, відведених для вивчення інтегрованого курсу "Я досліджую світ" за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, становить 3 навчальні години. 

Запис змісту уроків інтегрованого курсу "Я досліджую світ" для обох програм фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно.

Зміст інформатичної освітньої галузі за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, вивчається як окремий предмет (1 година на тиждень) або інтегрується з технологічною освітньою галуззю.

Зміст мистецької освітньої галузі за обома типовими освітніми програмами може реалізовуватися як в інтегрованому курсі, так і окремими навчальними предметами за видами мистецтва: "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво". Якщо закладом освіти для вивчення обрано другий варіант, то у журналі відводяться сторінки для окремих навчальних предметів: "Мистецтво: образотворче мистецтво", "Мистецтво: музичне мистецтво", - на які відводиться по 1 годині на тиждень. Необхідною умовою реалізації завдань освітньої галузі "Мистецька" є дотримання інтегративного підходу шляхом узгодження програмового змісту предметів мистецької освітньої галузі зі змістом інших освітніх галузей.

Освітня галузь "Фізкультурна" за обома типовими освітніми програмами реалізується у навчальному предметі "Фізична культура".

Учитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, самостійно переносити теми уроків відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

У разі організації освітнього процесу з використання дистанційних технологій навчання:

у графі "Зміст" можуть вказуватися форми роботи (дистанційні онлайн-консультації, відеоуроки, скайп-конференцїї, діагностичне тестування та ін.);

у графі "Дата" вказується дата навчальних занять відповідно до календарно-тематичного планування.

У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів.

Підсумкове оцінювання здійснюється у 1 - 2 класах із застосуванням вербальної характеристики особистих досягнень, а його результати фіксуються тільки у свідоцтві досягнень.

У 3 - 4 класах підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою. Результати навчання можуть вказуватися на відповідних сторінках навчальних предметів (окремих сторінках зведеного обліку результатів навчання) згідно з характеристиками результатів навчання, визначених у свідоцтві досягнень за рівнями, використовуючи такі позначення:

П - початковий рівень;

С - середній рівень;

Д - достатній рівень;

В - високий рівень.

За рівнями оцінюється кожне загальне уміння учня, набуте з певного навчального предмета / інтегрованого курсу. Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

До журналу записуються лише результати підсумкового оцінювання: за I семестр (I і II триместр) та рік (здійснюється на підставі результатів оцінювання за II семестр або III триместр).

Приклади оформлення зведеного обліку результатів навчання у журналі додаються.

Інформація щодо оцінювання у зведеному обліку результатів навчання та у свідоцтві досягнень має бути тотожною.

Використання та поширення у відкритому доступі зведеного обліку результатів навчання дозволяється на умови його знеособлення.

У 1 класі домашнє завдання не задається та, відповідно, не фіксується у журналі. У 2 класі домашнє завдання є необов'язковим, проте на непарній сторінці розвороту журналу в графі "Завдання додому" можуть зазначатися пошуково-дослідницькі та творчі завдання.

У 3 - 4 класах домашні завдання, у разі їх надання, обов'язково фіксуються у журналі. У відповідній графі стисло записуються зміст (сторінки підручника, номери задач тощо) та/або спосіб виконання завдання (вивчити напам'ять, повторити, розв'язати тощо). Допускається запис домашнього завдання (назва тексту тощо) мовою навчального предмета (іноземною, національної меншини).

На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та, відповідно, не фіксується у журналі.

Генеральний директор директорату шкільної освіти

А. Осмоловський

Щодо організації дистанційного навчання

 

 1 030

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-609 від 02 листопада 2020 року

Керівникам місцевих органів
управління у сфері освіти

Керівникам закладів загальної
середньої освіти

Щодо організації дистанційного навчання

Шановні колеги!

У зв’язку з набранням чинності 16 жовтня 2020 року Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224 (далі – Положення), МОН надає рекомендації закладам загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) щодо організації освітнього процесу під час дистанційного навчання.

Відповідно до цього Положення в рамках організації дистанційного навчання може здійснюватися:

• забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти);
• використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем), у тому числі під час карантину та інших надзвичайних обставин.

В умовах реформування системи освіти, що зумовлює використання нових підходів до розподілу повноважень між закладам освіти та їх засновниками, формування системи партнерських відносин учасників освітнього процесу, а також з урахуванням особливостей організації дистанційного навчання (в умовах віддаленості учасників освітнього процесу), важливо брати до уваги:

• можливість закладу освіти відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про освіту» діяти у рамках власної автономії та приймати рішення з питань, не врегульованих законодавством (Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», цим Положенням та іншими актами законодавства);
• визначені законодавством повноваження засновника і керівника закладу освіти;
• права та обов’язки всіх учасників освітнього процесу.

Відповідно до пунктів 6, 11, 12 розділу І, пунктів 3, 5 розділу ІV Положення заклад освіти у рамках власної автономії має можливість:

• визначати в освітній(їх) програмі(ах) закладу освіти форми організації освітнього процесу для забезпечення дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо);
• обирати (схвалювати педагогічною радою закладу освіти) конкретні електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти, за допомогою яких організовується освітній процес під час дистанційного навчання (Moodle, Google Classroom, Zoom тощо). Такий вибір полегшує учасникам дистанційного навчання процес організації навчання та користування відповідними електронними ресурсами (перш за все, учнями). Водночас педагогічні працівники обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняття в синхронному або асинхронному режимі. Такі дії педагогічних працівників не потребують погодження/схвалення;
• використовувати електронні освітні ресурси, створені педагогічними працівниками закладу освіти, а у разі використання інших електронних освітніх ресурсів – забезпечувати їх перевірку щодо відповідності державним стандартам освіти, типовим освітнім і модельним навчальним програмам, мові освіти, іншим вимогам законодавства у сфері загальної середньої освіти. Таку перевірку здійснюють педагогічні працівники, які добирають відповідні ресурси для використання в освітньому процесі. Також окремі електронні освітні ресурси, яким надано гриф МОН, включаються до Електронного реєстру щодо надання грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, що доступний за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/poslugi/grifi-ta-svidoctva/reyestr-grifiv-ta-svidoctv-mon;
• використовувати електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденник1;
• здійснювати моніторинг і контроль якості дистанційного навчання в закладі освіти (у тому числі застосовувати схвалений педагогічною радою спосіб здійснення керівником закладу контролю за виконанням освітніх програм).

При цьому заклад освіти має діяти в інтересах дитини, зокрема відповідно до пунктів 7, 9, 10 розділу І Положення:

• організовувати дистанційне навчання для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп’ютерною технікою2. Наявність таких протипоказань встановлюються на підставі медичного висновку чи іншого документа, виданого закладом охорони здоров’я (особою, яка провадить діяльність з медичної практики на підставі ліцензії) та добровільно поданого батьками або іншими законними представниками учня (далі – батьки) до закладу освіти. Якщо заклад освіти організовує дистанційне навчання в умовах карантину або інших надзвичайних обставин, доцільно погодити з одним з батьків учня, який має відповідні протипоказання, форми взаємодії педагогічних працівників з ним і засоби навчання, що можуть використовуватися;
• дотримуватися санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять, вправ для очей та постави, безперервної тривалості навчальної діяльності з технічними засобами навчання, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час (домашніх завдань);
• створювати умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами (застосування допоміжних технологій навчання, підтримка з боку асистента вчителя та/або асистента учня, проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) тощо) з обов’язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;
• використовувати доступні засоби комунікації (телефонний, поштовий зв’язок тощо) для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання тощо);
• дотримуватися вимог щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу в електронному освітньому середовищі.

Засновник закладу освіти відповідно до Положення:

• забезпечує системотехнічне забезпечення дистанційного навчання в закладі освіти (пункт 2 розділу IV Положення);
• може приймати рішення щодо надання педагогічним працівникам персональних комп’ютерів у тимчасове користування (пункт 12 розділу І).

Таке рішення може прийматися у разі, якщо карантин або інші надзвичайні обставини унеможливлюють відвідування закладу освіти і педагогічний працівник не може використовувати для організації дистанційного навчання системотехнічне забезпечення закладу освіти і водночас у нього відсутня власна комп’ютерна техніка.

Засновник і керівник закладу освіти забезпечують організаційну та методичну підтримку педагогічних працівників для реалізації дистанційного навчання (пункт 12 розділу І).

У рамках такої підтримки може бути організовано навчання з оволодіння навичками роботи з електронними ресурсами, ефективними методиками дистанційного навчання; здійснено планування обсягу коштів, необхідних для підвищення кваліфікації педагогічних працівників (за напрямом використання  інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі); створено умови для використання електронного класного журналу; визначено режим роботи закладу освіти з урахуванням особливостей організації дистанційного навчання; визначено в закладі освіти відповідальну особу за організацію дистанційного навчання тощо.

У разі потреби в закладі освіти може бути розроблено Положення про організацію дистанційного навчання в закладі освіти, яке затверджується керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради).

Батьки є суб’єктами дистанційного навчання (разом із учнями та педагогічними працівниками) і надзвичайно важливе значення має їх сприяння виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною певних результатів навчання.

Під час дистанційного навчання (як і під час очного) батьки мають права та обов’язки, визначені статтею 55 Закону України «Про освіту», частиною другою статті 14, частиною другою статті 20, статтями 25 1 30, частиною п’ятою статті 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту», пунктом 13 розділу І, пунктом 2 розділу ІІ, пунктом 5 розділу ІІІ Положення.

Батьки, які виявляють бажання щодо організації дистанційного навчання своєї дитини, у відповідній заяві підтверджують наявність умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах (пункт 4 розділу ІІ, пункт 3 розділу ІІІ Положення).

Зауважуємо про необхідність налагодження та підтримання зворотного зв’язку та конструктивної комунікації між учасниками освітнього процесу, які спільними зусиллями забезпечують досягнення результатів навчання, визначених державними стандартами освіти.

Зміст освіти, обсяг навчального навантаження. Організація дистанційного навчання не потребує розроблення та затвердження окремих освітніх програм і навчальних програм із навчальних предметів (інтегрованих курсів). Незалежно від форми здобуття освіти згідно з частиною другою статті 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти забезпечує виконання державного(их) стандарту(ів) освіти на відповідному рівні(ях) повної загальної середньої освіти.

Обсяг навчального навантаження при організації дистанційного навчання не зменшується, а реалізується в синхронному та асинхронному режимах відповідно до пункту 7 розділу І Положення (з урахуванням необхідності запобігання погіршенню здоров’я учасників дистанційного навчання, а також технічних можливостей для синхронної взаємодії).

Оцінювання результатів дистанційного навчання учнів передбачає, що:

• учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов’язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
• види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти (наприклад, лише річне оцінювання для екстернів);
• результати оцінювання фіксуються у класних журналах і свідоцтвах досягнень;
• оцінювання може здійснюватися з за з системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою закладу освіти (за наявності правил переведення такої шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством);
• оцінювання може відбуватися очно або дистанційно (з дотриманням академічної доброчесності).

Заклади освіти можуть використовувати окремі, актуальні наразі, рекомендації щодо організації оцінювання в умовах дистанційного навчання, надані листом МОН від 16.04.2020 № 1/9-213 «Щодо проведення підсумкового оцінювання та з організованого з завершення 2019-2020 навчального року».

Облік навчальних занять, оплата праці педагогічних працівників. У класному журналі необхідно зазначати режим проведення (синхронний, асинхронний) конкретного навчального заняття. Відмітка про відсутність учня може робитися лише під час навчального заняття в синхронному режимі. Проведення всіх навчальних занять (незалежно від режиму проведення) датується відповідно до календарно-тематичного планування.

Оплата праці педагогічних працівників здійснюється відповідно до Кодексу законів по працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінет Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410, Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15 квітня 1993 року № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (застосовується в частині, що не суперечить зазначеному наказу МОН від 26 вересня 2005 року № 557), та деяких інших актів законодавства.

Наразі законодавством не визначено особливостей оплати праці педагогічних працівників, які організовують дистанційне навчання. Водночас при організації дистанційного навчання зберігаються доплати за перевірку навчальних робіт учнів, роботу в інклюзивних класах (групах), надбавки за складність, напруженість у роботі, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, інші доплати і надбавки відповідно до законодавства.

З метою дотримання прав педагогічних працівників дистанційне навчання має організовуватися в межах їхнього робочого часу, з урахуванням режиму роботи закладу освіти. Привертаємо увагу до того, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» робочий час педагогічного працівника включає час, необхідний для виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором та/або посадовою інструкцією.

Принагідно зауважуємо про застереження Міністерства фінансів України, висловлене листом від 09.09.2020 № 36000-01-5/27633, щодо необхідності забезпечення якісного освітнього процесу, справедливої та об’єктивної оцінки професійної діяльності вчителів під час дистанційного навчання (під час карантину у 2019/2020 навчальному році частина педагогічних працівників діяла в умовах значного навантаження, викликаного інтенсивним проведення онлайн уроків, інша частина – не використовувала технології дистанційного навчання (за наявної можливості), водночас усім педагогічним працівникам виплачувалася заробітна плата у повному обсязі).

З метою запобігання подібним ситуаціям у Положенні (пункти 6-8, 12 розділу І, пункти 5, 6 розділу IV) визначено, що:

• організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання;
• не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі;
• заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм (за потреби) підтримки в освітньому процесі;
• керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснення контролю (у спосіб, схвалений педагогічною радою) за виконанням освітніх програм;
• педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, мають підвищувати свою кваліфікацію щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі. Зауважуємо, що обов’язкової наявності у педагогічних працівників документів про підвищення кваліфікації шляхом формальної освіти Положенням не передбачається. Визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі шляхом формальної та неформальної освіти належить до повноважень педагогічної ради закладу освіти (частина друга статті 58 Закону України «Про освіту»);
• заклади освіти, які організовують дистанційне навчання, мають включати до внутрішньої системи забезпечення якості освіти механізм моніторингу та контролю якості дистанційного навчання. Такий механізм може включати відстеження регулярності синхронної взаємодії, формування в учнів навичок самоконтролю, способи забезпечення академічної доброчесності в умовах віддаленості учасників дистанційного навчання, різні методи вивчення думки учасників освітнього процесу щодо недоліків і труднощів у навчанні, визначення потреби у навчанні педагогічних працівників та організація відповідного з навчання (у тому числі взаємонавчання педагогічних працівників одного закладу освіти) тощо.

При організації дистанційної форми здобуття освіти (як окремої форми) слід брати до уваги, що:

• дистанційна форма здобуття освіти може організовуватися будь-якими закладами освіти, що мають ліцензію на певний рівень повної загальної середньої освіти (законодавством не передбачено видання окремої ліцензії на дистанційну або іншу форму здобуття освіти), а також незалежно від території обслуговування;
• заклад освіти має оприлюднити на своєму вебсайті (за його відсутності – на вебсайті засновника) інформацію про можливість забезпечення ним здобуття освіти за дистанційною формою;
• рішення закладу освіти про організацію дистанційної форми не потребує погодження із засновником, але обов’язковим є дотримання вимог щодо системотехнічного та іншого забезпечення дистанційного навчання відповідно до розділу IV Положення;
• має бути створено клас(и) з дистанційною формою здобуття освіти (наповнюваність класів визначається відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту»);
• зарахування (переведення) на дистанційну форму потребує наявності заяви повнолітнього учня або одного з батьків (вибір такої форми є добровільним). Заяву може бути подано дистанційно, зокрема електронною поштою;
• скасовано вимогу щодо наявності високого рівня результатів навчання учнів як умову навчання на дистанційною формою. Таку можливість має будь-який учень для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії;
• результати річного оцінювання учня мають значення для визначення його можливості продовжувати навчання за дистанційною формою відповідно до пункту 5 розділу II Положення.

Зауважуємо, що карантин та інші надзвичайні обставини, що тимчасово унеможливлюють відвідування закладів освіти, не потребують переведення учнів на дистанційну форму. Освітній процес може продовжуватися з використанням технологій дистанційного навчання на денній або іншій формі здобуття освіти, на яку учнів зараховано.

Особливості використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти. Такі технології можуть використовуватися на очній (денній, вечірній), заочній, мережевій, екстернатній, сімейній (домашній) формах, педагогічному патронажі.

Саме за поєднанням очної форми і технологій дистанційного навчання у педагогічній теорії та практиці закріпився термін «змішане навчання» («комбіноване навчання», «blended learning»). Така освітня технологія застосовується для вивчення окремих тем навчального предмету, проведення окремих навчальних занять тощо.

Пунктом 3 розділу III Положення передбачено можливість реалізувати один з варіантів «ротаційної» моделі змішаного навчання, коли окремі теми з навчального предмету (інтегрованого курсу) частиною учнів класу вивчаються очно, іншою частиною учнів класу – дистанційно. Інші моделі змішаного навчання можуть реалізовуватися у рамках автономії закладу освіти.

Технології дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення можуть використовуватися:

• за бажанням здобувача освіти або його батьків для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії учня або для забезпечення проведення (надання) дистанційно додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами (підпункти 4, 6 пункту 1 розділу IIІ). Таке бажання засвідчується відповідною заявою. Організація навчання  потребує складання  індивідуального навчального плану. У такому випадку педагогічна рада закладу освіти розглядає питання спроможності закладу освіти забезпечити реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до статті 14 Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
• за рішенням педагогічної ради (як до початку навчального року, так і упродовж нього у випадку настання надзвичайних або інших обставин, що потребують організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання);
• за ініціативою педагогічних працівників з метою використання технологій дистанційного навчання для проведення окремих навчальних занять і консультацій, оцінювання тощо (з відповідним узгодженням розкладу навчальних занять).

У випадках прийняття відповідного рішення педагогічною радою або за ініціативою педагогічних працівників рекомендуємо узгоджувати його з органами батьківського та/або учнівського самоврядування в закладі освіти. Формування розкладу навчальних занять за умов, коли лише окремі заняття проводяться дистанційно, має здійснюватися з урахуванням інтересів всіх учасників освітнього процесу.

Зауважуємо, що листи Міністерства освіти і науки України мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

З повагою
заступник Міністра                                    Світлана Даниленко

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проєкту змін у навчальній програмі інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

 типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти,

розробленої під керівництвом Савченко О.Я.

       

 

Зміст навчальної програми	Оновлений зміст навчальної програми	Примітки
Пояснювальна записка
(фрагмент чинної навчальної програми)	(зміни, що пропонуються)	(обґрунтування/пояснення)
С. 37-38 Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.	Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, безпеку життєдіяльності, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.	У меті зазначено безпекові аспекти
С. 38 Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: ˗ формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров’я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки); ˗ виховання активної позиції щодо громадянської і соціальнокультурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам’ятних дат і подій; ˗ розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності; ˗ створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.	Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: ˗ формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров’я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки); ˗ виховання активної позиції щодо громадянської і соціальнокультурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам’ятних дат і подій; ˗ розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;  ˗ створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості; -формування моделей здорової і безпечної поведінки; -уміння розпізнавати ситуації, які становлять загрозу для власного життя і здоров’я та життя і здоров’я інших; аналізувати та оцінювати фактори ризикованої поведінки в довкілля, роз’яснювати можливі наслідки недотримання правил безпечного поводження в кризових умовах сьогодення.	Конкретизовано завдання реалізації мети з погляду безпекових характеристик
С. 38 Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);	Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка в умовах цивільного захисту);	Уточнено наповнення змістових ліній питаннями здорової і безпечної поведінки учнів в умовах цивільного захисту; доповнено актуальною тематикою щодо навичок взаємодопомоги людей в кризових ситуаціях; застосування інформації про безпеку в різних життєвих ситуаціях
«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);	«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці; волонтерська діяльність як спосіб вияву безкорисливої допомоги іншим);
«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);	«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Оцінювання загроз для себе і інших. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);	«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв; участь у доброчинній діяльності на користь інших; взаємодопомога і підтримка народів у кризових ситуаціях);

2 клас. Змістова лінія «Людина»
С. 41 Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Людина розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі; [2 СЗО 2.1]	розпізнає та описує небезпеку вдома, в школі, в довкіллі; [2 СЗО 2.1]	Доповнено ситуаціями поведінки в довкіллі
2 клас. Змістова лінія «Людина серед людей»
С. 41 Зміст навчання Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.	Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці. Участь у благодійних заходах.	Доповнено актуальною тематикою соціального характеру
2 клас. Змістова лінія «Людина в суспільстві»
С. 42 Очікувані результати навчання здобувачів освіти розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб; [2 ГІО 3.1]	розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб, захисників і захисниць  Вітчизни; [2 ГІО 3.1]	Доповнено актуальною тематикою соціального характеру
2 клас. Змістова лінія «Людина і світ»
С. 42 Очікувані результати навчання здобувачів освіти на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами; [2 ГІО 3.2]	на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами в кризових ситуаціях; [2 ГІО 3.2]	Розширено інформацію про взаємодію країн в кризових ситуаціях
С. 42 Зміст навчання Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення. Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору.	Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення. Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору. Приклади допомоги постраждалим від воєнних дій.	Доповнено актуальною інформацією, що стосується викликів сьогодення